Дрібниця у Оки

Ніжно говорив їй -
ми біля річки
йшли очеретами:
“чуєте: шарудять очерети у Оки.
Ніби наповнена Ока мишами.
А в небе, промінчик сережкою вдев в вушко,
зірка, як ви, хороша, - не зірка, а дівчина ...
А там, де кінчається зірочки точка,
місяць посміхається і заверчен, як

ніби на небі рядок
з Аверченко ...
Ви прекрасно гаркавити.
Тільки шкода Італію ...”
вона: “брат, навіщо ви давите
і лікоть і талію.
Ви мені заважаєте
у очерету йти ...”

[1915]

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Володимир Маяковський
залишити коментар