поет робочий

кричать поетові:
“Подивитися б тебе у токарного верстата.
А що вірші?
пусте це!
Мабуть працювати - кишка тонка”.
Може бути,
нам
праці
всяких занять рідніше.

Я теж фабрика.
А якщо без труб,
то, може,
мені
без труб важче.
знаю -
не подобаються дозвільних фраз ви.
Рубайте дуб - працювати щоб.
А ми
НЕ деревообробники хіба?

Голов людських обробляються дуби.
звичайно,
поважна річ - рибалити.
витягнути мережу.
У мережах осетри б!
Але праця поетів - поважний паче -
людей живих ловити, а не риб.
Величезна праця - горіти над гірському,
заліза шиплячі класти в загартування.
Але хто ж

в неробство кине докір нам?
Мізки шліфуємо рашпілем мови.
Хто вище - поет
або технік,
Котрий
веде людей до речової вигоді?
обидва.
Серця - такі ж мотори.
Душа - такий же хитрий двигун.
ми рівні.

Товариші в робочій масі.
Пролетарі тіла і духу.
лише разом
всесвіт ми Разукрасим
і маршами пустимо ухати.
Відгородимося від бур словесних молом.
До справи!
Працюйте живою і новою.
А дозвільних ораторів -
на млин!

До борошномелам!
Водою промов вертіти жорна.

[1918]

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Володимир Маяковський
Додати коментар

  1. Матвій

    Жжжжь

    відповісти